Ключові результати та висновки дослідження споживання харчових продуктів 2018-2019 року у дорослих.

1) Фактична модель харчування дорослих українців у порівнянні з рекомендованою:

  • Майже вдвічі менший рівень споживання овочів: 174 грамів проти 300 грамів у Рекомендаціях щодо здорового харчування дорослих (РЗХД);
  • Споживання значної кількості картоплі (161 г/день) співставне з іншими овочами, які мають вищу харчову цінність;
  • Надзвичайно низький рівень споживання бобових: 9 грамів проти рекомендованих 75 грамів;
  • Менше 30% (83 г/день) від 300 г фруктів та ягід з РЗХД;
  • Лише чверть від рекомендованої кількості горіхів та насіння – 8 грамів проти 30 грамів;
  • Надмірне споживання борошняних виробів – 474 грами на добу, переважно за рахунок хліба та виробів з тіста (324 грами).
  • Значне переважання над рекомендованим рівнем споживання жирів 97 грамів проти 70 грамів з одночасно низькою часткою рослинних жирів (24 г);
  • Неналежно низький рівень споживання молочних продуктів – 140 грам у декілька разів нижчий для всіх категорій молочних продуктів порівняно з рекомендованим;
  • У декілька разів нижчий рівень споживання рідини, який складає лише 500 мл на добу.

Висновки

  • Харчування сучасних українців включає недостатню кількість найбільш корисних харчових продуктів – овочів, фруктів, ягід, бобових, горіхів і насіння, молочних продуктів.
  • Наслідками низького рівня споживання рослинної їжі та молочних продуктів може бути неоптимальне надходження ключових харчових речовин (незамінних амінокислот, поліненасичених жирних кислот, харчових волокон, вітамінів, мінералів, біофлавоноїдів та інших) та зростання ризику хронічних захворювань.
  • Високі рівні споживання виробів з борошна вищого ґатунку, картоплі та насичених жирів асоційовані із значним поширенням зайвої ваги, ожиріння, діабету та серцево-судинних захворювань.

2) Особливості споживання солі:

  • Українці споживають вдвічі більше рекомендованої кількості солі 9,7 г порівняно з 5 г у РЗХД та аналогічними рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ).
  • Чоловіки споживають на 17% більше солі у порівнянні з жінками – 10,7 грамів проти 8,9 грамів.
  • Більше половини солі (59%) надходить у складі технологічно-оброблених харчових продуктів, решта (41%) використовується при приготуванні та досолюванні страв.
  • П’ять груп продуктів постачають основну кількість солі (78% у сукупності) в харчуванні українців: хліб та інші вироби з борошна (43%); овочеві консерви (12%); оброблені м’ясні продукти (9%); солодка випічка (8%); оброблені рибні та морепродукти (6%).
  • Наступний розподіл встановлений у споживанні солі під час кулінарної обробки та досолювання страв: страви з картоплі містять 20% кулінарної солі; супи – 19%; безпосередньо досолювання додає 11%, а страви з яєць та овочеві салати – 11% та 9%, відповідно.

Висновки

  • Небезпечним є значне перевищення рекомендованої кількості солі у харчуванні українських жінок і особливо чоловіків, що є потужним чінником зростання кров’яного тиску, та однієї з найбільших в Європі серцево-судинної захворюваності та смертності.
  • Зменшення споживання солі до рекомендованих 5 грамів на добу призведе до суттєвого зменшення захворюваності на серцево-судинні захворювання та смертності від інфарктів та інсультів.
  • Вибір харчових продуктів з меншим вмістом солі, обмеження її застосуванні при приготуванні та досолюванні страв забезпечить досягнення цієї мети.
  • Рецептури хліба та інших борошняних виробів, включая солодку випічку, овочевих консерв, м’ясних та рибних оброблених продуктів доцільно переглянути з метою зменшення вмісту солі.
  • Домашнім господаркам та господарям слід використовувати менше солі при приготуванні страв з картоплі та яєць, супів, овочевих салатів, у тому числі за рахунок більшого використання спецій та зелені для кращого смаку таких страв.

3) Особливості споживання цукру

  • Середній рівень споживання вільного цукру у дорослих українців складає 46 грамів на добу.
  • Лише близько чверті населення дотримується рекомендацій щодо оптимального споживання вільного цукру — менше 25 грамів на день (25% чоловіків та 23% жінок в середньому щодня вживають до 25 грамів цукру).
  • Більшість українців (40%) споживає від 25 г до 50 г цукру на день.
  • Високий рівень споживання цукру – понад 50 г на день встановлений у більше ніж у третини населення (35%), з яких 12% споживають понад 75 г цукру на день.
  • Основні джерела цукру у дієті дорослих українців – цукор, доданий до напоїв – 24%; солодка випічка – 17%; шоколад та цукерки – 13%, борошняні вироби – 13%, напої, включаючи фруктовий сік – 7%.

Висновки

  • Значне поширення в Україні надмірної ваги тіла, ожиріння та цукрового діабету, серед іншого, обумовлено надмірним споживанням цукру частиною населення.
  • Оптимального обмеження цукру, яке асоційоване з низьким ризиком порушень обміну речовин та небезпечних захворювань, дотримується лише один з чотирьох дорослих українців.
  • Сукупно, найбільша кількість цукру споживається у складі перероблених харчових продуктів – кондитерських виробів та випічки.
  • Заміна таких продуктів на більш корисні альтернативи – фрукти, сухофрукти, горіхи буде сприяти підтриманню нормальної ваги та низькому ризику небезпечних захворювань.

4) Споживання мінералів та вітамінів

  • Аналіз споживання мінералів у складі харчових продуктів та страв виявив недостатнє надходження кальцію в усіх вікових групах дорослих чоловіків (на 37% нижче рекомендованої норми) та жінок (на 36%).
  • Найбільш вираженим дефіцит кальцію виявився у дівчат-підлітків з недостатньою масою тіла, які недоотримують 42,5% кальцію з їжею порівняно з віковою нормою.
  • Жінки усіх вікових груп споживають суттево менше рекомендованого рівня магнію (у середньому на 42,5); особливо помітною нестача магнію є у дівчат-підлітків, в яких надходження магнію на 45% менше рекомендованого.
  • У чоловіків також спостерігається недостатнє надходження магнію,а менш виражене ніж у жінок, яке в середньому нижче рекомендованого на 20%.
  • Жінки у середньому споживають недостатню кількість вітаміну А (на 14% нижчу за рекомендовану). Тільки в одній віковій групі (31-39 років) у жінок визначається достатнє забезпечення вітаміном А, тоді як найбільш виражений його дефіцит встановлено у віці від 15 до 24 років.
  • У чоловіків навпаки спостерігається дефіцит вітаміну А у віковій групі 31-39 років з рівнем споживання на 25% нижчим за рекомендоваий.
  • Спостерігається недостатнє надходження вітамінів С та Е в усіх вікових та статевих групах, що частково можна пояснити сезоном опитування.

Висновки

  • Актуальне харчування дорослого населення України не забезпечує значну частку дорослого населення низкою мінералів та вітамінів: кальцієм та магнієм, вітамінами А, С та Е.
  • Дефіцит вітамінів та мінералів може призводити до порушення багатьох важливих функцій організму, зростанню ризику захворювань, погіршенню якості життя.
  • Для забезпечення достатнього надходження вітамінів — А, С, Е; магнію та кальцію необхідно цілий рік споживати достатню кількість овочів та фруктів, цільних злаків та бобових, горіхів та насіння, риби та молочних продуктів.

5) Особливості харчової поведінки:

  • Середня кількість прийомів їжі у дорослих українців складає 3,66 разів на день;
  • Тричі на день їсть більше половини людей (53,4%), значна частина населення споживає їжу 4-6 разів на день (43,8%). Про менше ніж три прийоми їжі повідомляють «скромні» 2,6% українців.
  • Найбільше «калорійне навантаження» приходиться на вечірні прийоми їжі – вечерю та перекуси перед та після неї – 39% добової калорійності їжі. Перед обідом, в обід та після нього споживається 34% калорій, Водночас, вранці з’їдається менша частка денної кількості калорій – 27%.
  • Половина дорослих (50,9%) має один перекус на день, 28,2% та 7,2% вживають додатково до основних прийомів їжу двічі або тричі протягом дня, відповідно.
  • Основні прийоми їжі відбуваються у власному помешканні, у т.ч. снідають вдома 88% опитанних; обідають та вечеряють 55% та 92%, відповідно;
  • У середньому на домашні прийоми їжі приходиться 77% епізодів, безпосередньо на робочому місці їдять у 16% випадків, інші місця – 7% прийомів їжі;

Висновки

  • Аналіз результатів дослідження режимів харчування та особливостей харчової поведінки демонструє прихильність дорослих українців регулярному триразовому прийому їжі, що забезпечує належне постачання енергії, харчових речовин та оптимальне функціонування органів системи травлення.
  • Переважна більшість населення віддає перевагу домашньому споживанню їжі, стравам, які готуються вдома з натуральних продуктів, що надає можливості кожній родині регулювати вживання різних харчових речовин.
  • Недоліками у харчовій поведінці дорослих є споживання об’ємних висококалорійних страв увечері, значна поширеність звички перекушувати по декілька разів на день, що може призводити до надмірної калорійності дієти, порушення енергетичного балансу та набору зайвої ваги.

6) Вага та індекс маси тіла

  • Майже половина учасників дослідження (49%) має нормальну вагу.
  • 33% дорослих українців мають надмірну вагу та 14% ожиріння.
  • Спостерігається суттєво нижча поширеність надмірної ваги та ожиріння у молоді (15-35 років), яка мешкає у великих містах – 9% та 19%, відповідно.
  • Поширеність зайвої ваги та ожиріння виявилась дещо нижчою внаслідок включення в опитування дорослих українців у віці до 60 років, які проживають у міській місцевості.
  • Крім того, об’єктивність даних може погіршуватись за рахунок оцінки, заснованої на повідомленнях респондентів щодо маси тіла та зросту, без об’єктивних вимірювань.

Висновки

  • Майже половина дорослого міського населення у віці до 60 років має надмірну вагу або ожиріння.
  • Разом із шкідливими звичками та низькою фізичною активністю наявність зайвої маси тіла зумовлює значне збільшення ризику серцево-судинних захворювань, діабету, раку та передчасної смертності.
  • Споживання збалансованої дієти, відповідної до статі, віку та фізичної активності за калорійністю разом із позитивними змінами харчової поведінки та збільшенням рухової активності дозволяють мати нормальну вагу тіла та низький ризик небезпечних хвороб.
До всіх статей